Відлітає промайнула осінь
Жовтим листям крізь прочинене вікно.
Завмира в очах небесна просинь
В предчеканні чорно-білого кіно...
Посумнілий день поволі гасне,
Ставить крапки краплями дощу... . .
Білиих квітів марево прекнасне
Невідомий насила віщун.
Поростягає сиві хмари простір,
Блудить нотами смичок зими.
Неозорий білосніжний острів...
І на ньому десь блукаєм ми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368282
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2012
автор: Аліна Звіздецька