Летіли світом телеграми,
Спіймав я чорну на льоту,
Хотів живу побачить маму,
Застав лиш ліжко й пустоту.
Бо смерть нахабна костомаха,
Десь обігнала на шляху,
А я мамин син - невдаха,
Ковтнув бувальщину гірку.
Поникли віти над землею,
Вінки схилилися униз,
Стоять зажурені над нею,
Сусіди й рідні - повні сліз.
Спішили копачі впускати
В глибоку яму темноти,
Не можна словом описати,
Не в силі горя осягти.
Іду назад із кладовища,
Скотилась зірка вдалині,
Чомусь здалося сили вищі,
Щось повідомили мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368007
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2012
автор: Анатолій Сулим