Над нічним містом зорепад
Грають вогні – весільний вальс
А десь там тихо за вікном
Заснула самотня моя любов
Всюди вогні – не наче казка
Усмішки на устах – запал
Та літня ніч пройде швидко
Залишить лише спогад
Минув вже час – пройшли роки
Любов забулась лиш що ночі
Сняться мені знову ті вечори
Коли гуляли ми і твої очі
Ах боже мій – як це було давно
Тепер самому собі дивно
Колись стояли ми тут до зорі
Ранкової , гуляли озером
Я цілував ніжні руки твої
В тумані пливла лебедем
Я знов іду нічним франківськом
Блищать вогні – згадую я
Як цілував дівчину тут колись
Лишився спомин в памяті
Час пролетів – ми розійшлися
Кому куди бог призначив
Тут мрії всі мої збувалися
Свою любов їй дарував
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367908
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2012
автор: Ruslan B.