Усе життя театр, ми в ньому актори,
Давай пристав до скроні ти пістоля,
Тепер заграй і вже в останнє, штори,
Антракт, ти в цинковім гробу у полі …
Ця роль не важка, майже неймовірна,
Промовчав сцену дивлячись у гору,
Життя театр, ми в ньому актори,
Хто грає гірше, той лежить у гробі …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367883
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2012
автор: Віктор Непомнящий