Я хочу десь далеко нас забрати,
туди, де телефон втрача мережу.
заварювати чай тобі із м*яти,
дивитись, як з дерев скида одежу.
Оберігати наш маленький світ,
і танути під ковдрою щоночі.
Буденні речі скинути з орбіт,
цілуючи твої прекрасні очі.
І щастям умиватись як водою,
ловити погляд, подих, кожен звук.
Лягати й прокидатися з тобою,
і ранок зустрічати з твоїх рук....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367573
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2012
автор: Руслана Лукаш