Не було ні думок,ні здогадів.
Тихо випало все з душі.
Не було одинакових поглядів,
Ми з тобою напевно чужі.
Не було ні терпіння,ні радості.
Тихо ніч заміняла день.
Без натхнення,скоріш із цікавості
Я писала нових пісень.
Ці пісні так за душу торкали,
Коли люд переспівував іх.
Наче в щастя всі дні заплітали,
Оживало кохання і сміх.
Не було ні думок,ні мелодіі,
Але знов оживали слова.
Недописані кимось рапсодіі
Я збирала з повітря до дна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367113
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2012
автор: Відочка Вансель