Чого ж так серденько щемить?
Хоча усе в житті я маю....
Чому в очах сльоза бринить?
Хоча, кохана я....й коха....ю..
Мабуть , від того, що тепер
НЕ скоро стрітись нам прийдеться...
Поставлю фотополімер,
На карієс, у своїм серці.
Тепер у ньому є вже дірка,
А пломба - горе-прикриття!
Далека я для тебе зірка,
А думала - Твоє життя!
Та ні! я навіть не Зоря!
За зорями і те сумують....
Я темнота....я тінь твоя...
Яку лиш бачать....та не чують..
Ось так! Тепер пролились сльози!
Змочила шкіру біль-роса!
В наш дім постукали морози!
Снігами плачуть небеса!!!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365516
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2012
автор: Sukhovilova