Мені на даний момент дуже важко
Допомагають червоні цигарки і кава
Ти завжди була зі мною ласкава
І напевно мені від того ще гірше і гора питань нащо ?
Пишу одні і ті самі слова
Без надривів у голосі
без великих надій на майбутнє
без тебе
без нас
я ніколи не був великим романтиком
та і поет із мене ніякий
я пишу коли мене грузять спогади
зазвичай гіркі як можна прочитати надалі
і це не білий вірш і не верлібр
я сам не знаю на що це більш схоже
можливо проза у дні почорнілі
можливо юність відходить негоже
так я ж тебе і досі кохаю
незважаючи на всі чинники та фактори
і у всьому виню лише себе і втікаю
від своїх думок які пишу на папері
і так як на полі трактори ,
залишаю слід на рядках чорнилом
залишаю біль яку не вирубаєш і не загладиш
не відмиєш її ні сльозами ні милом
а вони повернуться коли все згадаєш
коли зі снігом прийдуть мої муки
коли буду бачити незрозумілі знаки
коли хочеш зробити щось добре
та завжди воно все йде через ...
і напевно це велика помилка
що я ще пишу і живу на планеті
можливо доля була із похмілля
коли мене позвали на неї
напевно мені ще рано чи пізно
краще б мене всі забули й затерли
можливо ставлюсь до себе злісно
можливо й в моїх словах десь є
перли
та це мій погляд це мої муки
мій вибір мій досвід моє світобачення
я чую в собі голоса і звуки
які не прибавляють життя мого значення
вони кричать : це ти у всьому винен
це ти не справився зі своїми тривогами
тепер ти знаєш що ми повинні
зійти з траєкторії маленькими кроками …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364972
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2012
автор: Віктор Непомнящий