Людина людині ворог,
Людина людині вовк...
У кожному із нас порох,
Нервово зведений курок!
Ми одне одного їмо за безцінь,
Так любим ближнього і Бога,
Ми топчемо ногами власні весни,
Шануємо,як божество тривогу!
Нудьга і відчай нам як сестри,
Як мати-осіння,іржава печаль...
Не плач,а грай же,грай маестро,
Все вирішить холодна сталь!
Все вирішить і все розв*яже,
Усі Гордієві вузли...
Про мене вірші їй розкажуть,
А обіймуть востаннє сни!
1 8.09.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364960
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.09.2012
автор: Той,що воює з вітряками