Під звуком тиші щось так тяжко
І не зімкнути до світанку очі
Минають дні, минають дні так важко
Зміняючись на довгі ночі
Я наркоман любові й щастя
Шукаю їх у однотонності картонної коробки,
Але не знаю чи знайти мені щось вдасця
Із мозку гучно вилітають пробки
Десь струм подівся що живив мене із неба
І хочеться так жерти як німому зомбі
Мені крім магазину більш нічого вже не треба
Застряг мій світ у підгниваючому тромбі
Я хочу бачити в вогні свою країну
Знетомлену гангренами і диким смутком
Я хочу жити хоч хвилину…
Хвилину вільним із здоровим глуздом…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364707
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2012
автор: DarkLordV