Мені до тебе чотири кліка,
З клубу поезії чи з контакту,
Взяв додому чорну каву у стіках,
Чекаю кінця чи хоча б антракту …
Я міг би грати ролі в театрі,
Отримати Оскар за різні сцени,
Та ще не вмію триматись подалі
Від ролі, яку у собі перетримав.
Ми всі актори, життя надто довге,
І можна навчитися і перевчитись,
Та роль ця в мені приносить тривоги,
І нікуди толком від неї подітись,
Мені до тебе всього дві хвилини,
З клубу поезії чи з контакту,
Я надто довго літаю у мріях,
Тому жду кінця , чи хоча би антракту …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364613
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2012
автор: Віктор Непомнящий