Я був і є і буду я ніким,
Сповитий величчю-осіннім сумнотрав*ям,
Я був Народжений безкрилим і пустим,
Та не калічив душ і не вбивав я...
Та ні...калічив,але лиш свою,
На роздоріжжях долі,як повію!
Як важко сказати одвічне "Люблю",
як важко прийняти окрилене "Мрію"!
Вийти за грані дано не всім,
Кожен третій герой,не кожен герой-поет,
Осінь-вічний ізгой,сонце,як тьмяний мед!
Я був і є і буду я ніким,
Я вінчаний був Богом на життя,
їдким я був і чорним наче дим,
Без сліз,Любові,віри й каяття!
15.09.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364499
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.09.2012
автор: Той,що воює з вітряками