Не шкодуючи ІІ

Які  знайомі  ось  ці  думки
А  почуття  серцю  ці  ой  звичні
Так  само  сльози  і  гній  текли
Судинами  мертвими  вже  обридші
Хотілось  не  так  й  не  того  хотілось
А  потім  усе  збайдужіло
І  мрії  не  стало  ,  і  сонце  розбилось
Й  з  середини  вигнило  тіло
Та  все  ж  не  шкодуючи  поглядів  різних
Хоч  як  ,  та  все  ж  дивимось  в  завтра
То  корчимо  з  себе  святих  ,  а  то  винних
В  надії  ,  що  все  таки  варта
…  і  кожна  краплина  болю
Перлиною  щастя  стане
І  змінить  неволю  воля
Усе  не  хороше  розтане

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364480
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2012
автор: Андре Ільєн*