-Скажи, як більше не любити,
Забути те, що так святе,
І як тоді без нього жити,
Як думати, що все пусте?
Не хоче пам'ять відпускати,
У душу товпиться з ножем
ЇЇ шмагає на квадрати,
Лишаючи у серці щем.
Сльоза ховається на віях,
Побляк від туги білий світ.
Ти залишилася у мріях,
Любов закінчила політ.
А може ще злетить? Не знаю.
Болючі рани заживуть
І може знов десь заспіває
Там, де її у мріях ждуть.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11208212013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364323
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2012
автор: Віктор Гала