Життя, як кулька пролетить,
Та буде це - неначе мить,
А чи злетить у ту блакить
І чи далеко долетить?
Кого образив ти навік,
Людину наскрізь вже пропік,
Вернеться біль, як вітерець,
Пронизить долю нанівець.
І всі слова, які сказав,
Думки,які не показав,
Відповідатимеш тоді
І говорити, лиш собі.
Та плата прийде, як зима
І лють, щоб дика не прийшла,
Подумай, хоча б три рази
І крок, по совісті, зроби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364035
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.09.2012
автор: Кошкина