Про віру у життя найкраще,
Багато складено віршів,
А заклик: "Будемо боротись!"
Лунає сотні вже років.
"Давно боротись треба людям"-
Іще Шевченко закликав,
А щоб з колін громаді встати,
Треба, щоб дух навік з'єднав.
І мріємо, що наша черствість,
Яка гуляє серед нас,
Піде сама собі стежками,
Та заблукає у лісах.
А злість, байдужість і пихатість...
Куди "добро" таке подіть?
Як вилікуватись, не знаєм,
Бо треба всіх ще й розуміть.
І казка, що настане свято,
Та будем жити всі разом,
Бо гріх, який завжди присутній,-
Приклеївся і вріс давно.
І чорний ангел буде бити,
Закрутить доля у тунель,
А дух людський слабкий і нині,
Такий м'який, як карамель.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363491
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.09.2012
автор: Кошкина