Вересень. А он цвітуть каштани,
Листя поскидавши на асфальт.
Я ж дивлюся, як на свіжі рани,
Скріплені звучанням тихим альт…
Ніжності немає весняної,
Свічі почуттями не горять.
Їх тіла відчули кам’яної
І суцільної журби печать.
Все чомусь міняється в природі,
І життя перевернулось геть,
Хочеться сказати при нагоді –
Жити –це не значить повнить вщерть…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363128
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2012
автор: Тамара Васильєва