Я навіжений,шалений поет,
Я не розгледів радості у горі,
поки Війон писав "Баладу прикмет"
Я тонув в темно-карому морі!
Я не можу скоритись долі,
Ні небу,ані тобі...
Не можу прийняти неволю,-
Жереб слинявих рабів!
Я не хочу жити у клітці,
Якщо можна жити у небі,
Але ти уподібнилась криці,
І я тобі тепер не треба!
08.09.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363098
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.09.2012
автор: Той,що воює з вітряками