Осіння музика звучить,
І жовте листя опадає.
Душа моя, як лист тремтить,
А погляд скрізь тебе шукає.
Дощі ідуть, дощі ідуть...
Бо плаче небо беззупину.
Твої слова печаль несуть,
Я тужу гірко, мов дитина.
Вітри осінні листя рвуть,
І холодом проймають душу.
У всьому винна лиш сама,
Й сама виплутуватись мушу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362407
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.09.2012
автор: Ніжність - Віталія Савченко