Наснилося мені дитинство
Таке солодке, і таке далеке.
До щему в грудях дороге,
Як линучі до вирію лелеки.
На крилах райдуги гойдалось
Умите літніми дощами.
Я в снах, ще й досі простягаю
Маленькі ручечки до мами.
Вона, всміхається мені,
І пестить лагідно волосся.
Я в снах ще чую, як шумить
Дозріле у полях колосся.
А пісню родом із дитинства,
Ще довго після сну мугичу.
Такого щастя, як в тих снах,
Я на яву всім людям зичу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362284
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2012
автор: Ніжність - Віталія Савченко