Я падаю в солоні хвилі,
Такі мов сльози, та від щастя...
Такі солоні та щасливі,
Немов з дитинства мами ласка.
Я насолоджуюсь моментом,
Лише ми вдвох у цім бездонні.
Ми є окремим континентом,
Ми дух шаленої любові.
Наш подих став для хвилі вітром,
Що з сонцем понеслась у вічність,
Піскам подарувала світло,
Розповіла про нашу вірність.
Усе охоплене блакиттю,
Біліють підняті вітрила.
Уже як місяць, вже як місяць
Твоя дружина я, дружина.
29.08.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362185
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.09.2012
автор: Галина Кудринська