Втомила душу ця осіння туга,
І ятрять її зрадники дощі.
Давно колись свого втративши друга
Ніяк не можу спокою знайти.
І знає лише осінь про печалі,
Про мої сльози, мов рясні дощі.
Минуле, мов той привид сновигає,
Мабуть спокою так, і не знайти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362066
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2012
автор: Ніжність - Віталія Савченко