Знову – серце надвоє,
Знову – навпіл душа.
… Ось я перед юрбою
Вже читаю вірша:
Ніби віхола крутить,
Шаленіючи десь…
І, здається, так круто –
Скільки в мене сердець!
Я щороку їх множу:
По-живому, в шматки…
Свою волю триножу,
Пишу кров’ю рядки
І стікає між пальців
День, що в безвість пішов.
Шал диявольських танців
Гасне в іскрах підков.
Я народжуюсь знову –
Той ще хамелеон –
І зернятко любови
Засіваю в вазон,
Де йому проростати
У чужій стороні
І по крихтах складати
Знову серце мені…
16.08.12
Поїзд №50 «Кобзар»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361853
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2012
автор: Salvador