Я б хотіла сказати так просто: "Мені тебе треба"
І мовчати змістовно, частіше торкатися неба.
Вчитись мріяти й жити, читати ранкові газети,
Час від часу балакати з щастям, цікавитись, де ти.
Додавати в життя нові барви. Неначе поети
Все ділити на будні і свята, занепади й злети.
Уночі щось писати, своє божевілля творити.
Власне кажучи, просто почати по-новому жити.
Малювати пейзажі, а інколи й твої портрети.
Для душі, як завжди, щось читати. Можливо, сонети.
Додавати реальність у мрії або ж навпаки.
І не рвати вже небо на крихітні щастя шматки.
Відпускати без жалю все те, що лиш крила ламає.
І тримати міцніше всіх тих, хто тебе відчуває.
Але втім є у мене одна надважлива потреба.
Головне, щоб ти знав, як насправді мені тебе треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361627
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2012
автор: Fairytale