Коли місяць у повні з людьми діються незвичайні речі…
Повний місяць, повня в небі…
Зміна фаз, усе, як треба.
Думки рвуться в заметілі
Та чомусь вони не зрілі.
І чому вони не зрілі…
В повню крутять заметілі…
Мелють жорнами, молотять,
То такий у повні спокій…
То гуля незрима сила,
Що неспокій розбудила.
Хай їй грець – красива повня
Та самотність їй не рівня!
Під вінець покличе зірку
Знатиме неспокій мірку.
Незвичайні речі в повню
Врешті решт прийдуть до норми.
Повний місяць божеволів,
Бо самотній був на волі.
Вже позаду все, що важче,
В парі почуття найкращі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361490
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2012
автор: Тамара Васильєва