Я маю простір для наступних кроків —
Моя платформа рівна, колоритна.
Майбутнє пророкує шлях широкий,
Мінливий, загадковий, дещо скритний.
Мене чекають радості й печалі,
Піднесення мети, розчарування…
Я не візьмусь гадати, що надалі —
Не хочу мати марні сподівання.
Я жити намагатимуся чесно —
Не так, як звик багато хто робити…
Минулі негаразди перекреслю
І зрушу неприступні моноліти.
З’явився шанс усе пройти спочатку,
Я більш не маю права на провину…
У щирості повинен, у достатку
Ступити на платформу. Як людина.
15.11.2008
Збірка «МЕЛАНХОЛІЯ»(67)
Твір 68
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361101
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2012
автор: Вадим Косарєв