Калинова, змучена,збайдужіла
Збатожена днями вись.
На шматки розірване тіло,
І пальці опущені вниз.
Патриції хочуть смерті,
А хто ти? А ти народ!
Всі грані свідомості стерті,
Брехнею фальшивих свобод
Для кого свобода,для кого?
Її ти не бачив од віку.
Як можна зцілити сліпого,
Якщо душа, як каліка!
І ти стоїш на роздоріжжі,
Серед злісних вітрів.
Рани на спині ще свіжі,
І біль в душі не перетлів!
27.08.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360897
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.08.2012
автор: Той,що воює з вітряками