Всі мають знати: мова в нас єдина.
А хто вживає іншу – не людина.
Ну хто собі дозволив мовить “Karte”?
Нагадую: вживать оце не варто.
Геть іншомовне слово непутяще!
От українське “map” - ото вже краще.
А “вертоліт”?! – Та що ви! Всім же звісно,
Що – “Helicopter” - слово українське!
Костенко* нам читати не годиться.
Зелені в неї – не птахи, а “птиці”.
Сковорода? Не слухаю! Мовчати!
Із суржиком таким – ще й нас повчати!
А хто шанує ще донині –
Не гідний проживати в Україні!
Гончар – то інша справа. Вчиться, діти,
Німецькій “кальці”: “мала щось робити”.
Що з заходу іде – то є культурним.
А решта світу – бовдурі і дурні!
А москалі – це не слов’яни зроду.
Вони не знають, що таке колода**.
Вони жінок так називають любих,
А підколодні – то у них гадюки.
Студенти-фізики! Всміхніться радо!
Бо ж вам відомо, що таке вагадло!***
Все зрозуміли, дітоньки? Чудово!
Отак тепер усіх навчайте мови!
…Я б теж хотіла стати “кандидатом“,
А краще - “доктором“, та ще й “лауреатом“,
А що, як ці слова перекладу,
Можливо, і мені звання дадуть?
*Ліна Костенко – поетеса. Не плутати з Костенко – політиком.
**Сама таке читала
*** маятник. Підручник фізики для середніх шкіл
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=36083
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.08.2007
автор: Кузя Пруткова