До осені лишилось п'ять хвилин.
Сумую не за літом - за тобою.
Мені би зупинити часу плин.
Мені би жити. Тільки не весною.
До осені лишилося півмиті.
Давай хоча б секунди рахувати.
Насправді, наші мрії не розбиті.
Ми просто вже втомилися чекати.
До осені лишилося півкроку.
Й ці силуети вкутані дощем.
Здається, не пройшло ні дня, ні року.
Лише так душить душу оцей щем.
До осені лишилась ціла вічність,
Що, як завжди, поміститься в хвилину.
Все байдуже: доречність, нелогічність.
Час йде. А осінь дихає у спину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2012
автор: Fairytale