Одне лиш Сонце світить в небі синім,
Одна на всіх Земля, вона як мати,
Одна душа дарується людині,
І в кожного один, єдиний тато.
Одна буває по житті дорога,
Якщо навіки, то одне кохання,
Єдиний шлях, який веде до Бога
І зіронька одна буває зрання.
Нам дві руки дано, щоб працювати,
І ноги, щоб вести людей до храму,
А очі в нас, щоб світ цей споглядати,
І вуха дані слухати кохану.
Навколо нас лунають ніжні звуки,
Картини кольорові, що хвилюють,
Життя підносить нам нестерпні муки,
Це ті часи, де наших бід не чують.
Одне – святе, а двоє - це від Бога,
Все інше різне і щодня інакше,
Сьогодні радість - завтра вже тривога,
Так у житті буває майже завше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360622
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2012
автор: Віталій Назарук