Котив по рейках паралельний шлях,
Ми їхали без дотику вагонів.
Той сірий дощ розлукою пропах,
Торкались душі і цей путь їх гоїв.
Твої п’ятІрні на холоднім склі,
Сповзали краплі по вікну додолу.
В душі моїй стогнали голосні
І мовчки корчились думки від болю…
Зійшлись дороги – сходяться смаки,
Вони на карті пролягли шляхами
Словесних дум і виллються таки
Пером, що буде нерозлучне з нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359126
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2012
автор: Тамара Васильєва