І раптом рухнуло небо,
І гірко плакали зорі.
Повітря гостра потреба,
І води вже непрозорі.
Над світом котиться стогін,
Душа послала сигнали
життю – де пароль і логін?
А вітер бурю здіймає.
І тягнуться віття вгору,
Каміння летить донизу.
Закрито життя комору,
Лиш іскра треба для хмизу.
Рятуємось ми в надії,
Що нас обійде страхіття.
Гарантій своїх злодії,
Прихильники лихоліття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358778
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2012
автор: Тамара Васильєва