Ну, що тобі, мій шаблезубий звіре?
Живе в нутрі прадавній архетип
За вічність старший, мудрий і дозрілий.
Він перекрутить все на власний штиб.
Ну, що тобі? Ти хижий і нездалий.
А вийде бути разом - вже не те.
Я – плем’я, я сильніша, я не здамся.
І так зроблю, як повелить тотем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358220
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2012
автор: Наталка Янушевич