Літо відбуло́. Було сумне...
Десь веселе, подекуди печальне,
Десь й екстра неординарне,
Часом вельми оригінальне...
Але відбуло́... Прибу́ла осінь,
Хтось її чекав, а хтось не зовсім,
А вона прийшла і не питає,
Чи хтось її прийме, чи покохає.
Увірвусь в твоє життя, як осінь!
Вітром розкуйовджу коси,
В листя кленове тебе зодягну,
В буйний листопад дощем потягну,
Й зникну, доки зрозумієш хто я...
Й не шукай мене за синім морем,
За морями лиш веселе літо.
Осінь не знайти й не зрозуміти!
Голову собі ламатимеш – хто я,
А я – просто осінь перша тво́я.
Ти – літо моє, яке відбуло́,
Те, що трагікомічним було... 05.09.2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357731
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2012
автор: Яна Бім