Забудь свою правду, –
Не кожному звабна,
І тільки отрута солодка, прадавня
Всотається в серце,
Змінивши малюнок
Думок, передбачень
І кроків твоїх,
Раніше – погано,
Тепер вже не гріх…
Не клич свою долю, –
Вона тебе чує,
Стоїть за похилим плечем,
І тільки вагається,
Що порятує
Ще безліч хороших нікчем…
Не йди сповідатись,
Відоме – довкола,
Лежить під ногами мов сніг,
Якщо не прохають,
Не треба лишатись,
Спрямуй в інше місце свій біг…
10.08.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356800
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.08.2012
автор: Lee Olherson