Все знову незмінно,
Залишилось нетлінно.
Може все ж піти
І кудись втекти?
Від думок подалі,
Крути педалі,
Де сонце прощається,
За обрій ховається.
Навушники у вуха,
Лиш очима руха.
Дивитися на зорі,
Далекі і прозорі.
Слухати море
І не знать про горе,
Щоб лився з уст сміх,
Як осінню дощ з стріх.
Пам'ятать про літо,
Двері не закрито.
І вже слів досить.
Ніхто і не попросить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356335
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2012
автор: Катерина Пташка