мій візаві, ти схожий на витоки свіжого кисню
тебе очікуєш , мов вироку судді - не дихаючи
ув'язнена цнотою і кількома твоїми примхами,
топчу підошву, кидаючи під ноги цитруси
декілька крамниць дорогою , декілька порожніх кав'ярень,
ти мусиш тепер скидатися на виграшний лото-білет
зваблюй мене числами від нуля до семи сотень,
восьма тобі не личить, як і шість попередніх теж
в такт перехожим - торішнім ранковим трамваям
плачуть залишені тобою вічно голодні коханки
перепроси їх за мене, снідати будуть омлетами
без еліксиру кохання, я напиваюсь останком
замість слабких алкогольних, попередньо вимивши руки,
ти, безперечно, стерильний, як моя позолота
бавимось монотонністю, скільки обом залишилось?
десять до півночі, шість на квиток до Львова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356132
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2012
автор: Іванна Шкромида