Давай ми сьогодні будемо просто…
мовчати… Не бачились вічність,
а може ще й більше трохи…
я наче маленька фігурка із воску,
нею бути так добре… і буде так доки
ти поряд… не хочу ставати звичним вкотре…
В долоні твої краплинами…
падати не обпікаючи пальців,
мовчати з тобою годинами,
й прокидатися поряд в ранці…
Вибач, якщо болить, чи інколи пече,
ти знай, що не хотів, я ненароком…
давай хай «сьогодні», від нас не втече…
ми ж не бачились вічність,
а може ще й більше трохи…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355578
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2012
автор: Юра...