В Твоїх обіймах зупинявся час,
Без Тебе помирав, немов від трунку,
Та до життя я повертався кожен раз,
Води Живої, випивши в Твоєму поцілунку.
Життя зливалось у коротку мить,
Палких побачень - подарунків долі,
В душі не згасле почуття кипить,
Хоч часу вже пройшло доволі.
Бажаю, як ніколи на бажав,
Щоби навіки, поєднала доля нас,
Щоби я себе, Тобі ,всього віддав,
В Твоїх обіймах зупинивши час..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2012
автор: Федик Юрій Михайлович