Мені так страшно, що тебе не стріну,
Що буду вік зникати із Землі..
Я у собі плекаю довго віру,
Що задля щастя далися не ті.
Мені так страшно, що тебе не буде,
Що я всередині почну вмирать,
І що кохання вигадали люди
Лише для того, щоб не сумувать.
Мені так страшно, що тебе не стане..
Що я залишусь з світом сам-на-сам,
Що все довкола виявиться марним,
Що зникне з поля зору мій маяк.
..Мені так страшно, що тебе немає
Сьогодні, зараз, у цю довгу мить!
Але я точно, наперед вже знаю,
Що Доля моя лагідна не спить
І ти прийдеш до мене вранці (завтра,
Або за місяць, чи через роки..)
Горить моя незагасима ватра -
Вогонь Надії, що не загасить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355226
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2012
автор: dada_