По серпантину
Пливуть угору
Вверх деревА
Перуку нову
Змінила вчора
Гінка трава
Шляхів шукали
До опівнОчі
Та він один
Жовтобрюхом
Стрибає в очі
Той серпантин
Його двобокість
Аж максимальна
З провалля й гір
У тузі б`ється
Так ірреально
Трансмісій звір
Ловили змія
На кличку «Ялта»
І «Коктебель»
Якісь повільні
В словах прибалти
Й дали морель
Та на ім`я він
Не озивався
Аж під обід
Молодцювато так
Розігнався
У Новий Світ
Колись Голіцин
Топтав там
Стежку
І не один
В закам`янілих
Морських сережках
Клав серпантин
Паролі шляху
Все ж
Розгадали
Дали калим
Й провідником
По своїх
Палатах
Повів нас
Крим .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354947
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2012
автор: Стяг