згас наш камін

Я  найбільше  боялася  втрати,
Ні,  не  тої,  коли  хтось  помирає,
А  коли  він  забуває,
Ще  живу,  сповнену  сил.

Я  тремтіла  від  чорного  дня,
Не  тоді,  коли  немає  грошей,
А  коли  не  побачу  очей,
Тих,  які  живили  життям.

Я  хотіла  так  небагато,
Не  ресторанів,  і  не  грошей,
Я  бажала  інших  речей,
Тих,  які  є  незліченні.  

Я  прагнула  просто  кохати,
І  тепло  відчувати  взамін.
Та  чомусь  згас  наш  камін,
Один  раз  не  підкинули  дрова!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354684
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2012
автор: Lili