ЦИКЛАМЕНИ

Так  сумно  без  тебе
І  гірко  з  тобою  -
За  склом  плаче  небо
Сльозами  –  журбою,
А  на  підвіконні,
В  обіймах  зелених,
Стоять,  мов  в  осонні,
Твої  цикламени.

І  ніжне  кохання
Тривожить,  мов  чари:
Я  птахою  стану
Та  зрину  за  хмари.
Бач  он  виростають
Вже  крила  у  мене  -
Та  знов  не  пускають
Твої  цикламени.

***
Цикламени,  цикламени,  цикламени
Залишила,  як  на  згадку,  ти      для  мене
Диво-квіти,  квіти  щастя  і  кохання
Ви  моє,  моє  безсоння  до  світання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354572
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2012
автор: Віталій Поплавський