Не плач моя душа, замучена віршами
Не рвися бідне серце від невдач
Життя – лиш голова заповнена думками,
А я лиш вічний утікач.
Так хтось сміятиметься з мене…
А хтось же і заплаче по мені.
Я хочу зупинитись від гоніння, леле!
Заснути на сирій землі.
Та хто ж страждатиме за вас нещасних?
Кого б гонили ви, скажіть?
Я марив… Я хотів донести щастя…
Болить душа… О Боже, як болить!
Візьміть мене і розіпніте!
Я не ховаюсь від життя, як ви,
Тоді радійте, тіштеся, любіте!
За вас моливсь й молюсь завжди…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354433
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2012
автор: DarkLordV