Ти звичка. Час і сни лише крадеш.
Тобі й не треба моїх почуттів.
Втечеш, мене частинку забереш.
І буде все, як, любий, ти хотів.
Ти звичка. Я весь час собі так брешу.
І думаю, що зможу побороти.
Нам було легко, але тільки спершу.
Покинути не можу: небо проти.
Ти звичка. І без тебе жити прісно.
Усім далекий, забуваєш всі слова.
Ти вовк. В овечій шкурі надто тісно.
Час не врятує: просто звичка не нова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2012
автор: Fairytale