Я стоптував місто до останньої тіні,
ти в Харкові, друзі як завжди в астралі…
Я вийшов… двері закривши й зігнуті стіни,
просто вперед, десь у світ, щоб не шукали…
Тихі дороги, знаки питання з слідами,
сонце мов м’ячик пробитий, впало за край…
і твій голос далеко десь, поміж стовпами
заплутався… замкнуло дроти… Не кидай
мене більше у стінах моїх паралелей…
я не живий, по мені мов промчались катками,
Я знаю, що завжди, десь завжди те але є…
та не витримую дні ці без тебе, за днями….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353816
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2012
автор: Юра...