Думками в спогади пірнаю,
З жалем про те, що відбулося.
Я гордості своєї відцураюся,
В дощі , сніжниці заховаюся.
Приспів-Щоб непомітно відцвісти,
і в небі місце віднайти.
Ще нижче до землі схилюся,
від серця щиро помолюся.
Ми по житті на манівці йдемо,
І когось біллю зачепили випадково.
У відповідь душа кричати почала,
Людська невинність сумніви збудила.
Одної днини розум запрошу,
А в долі сили запозичу.
Із мудрістю удвох стежиною піду,
Гріх - гордості в минулому полишу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353547
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2012
автор: Вразлива