В останній час так хочеться палити,
Стріляти цигарки у небуття,
А потім голосно і до безтями пити,
Щоб вже колись допити це життя…
Шукати в поглядах німих повій,
Спітнілих від екстазу й п’яних з горя,
Шукати погляд твій, йому сказати: «Стій»,
Й брехать собі, що в тебе є ще воля…
А там десь вдалині покинутий Брюссель,
Такий як у піснях Вакарчука,
За океанами фальшивий Твій готель,
Де завжди Ти і не сама…
Прим’ятими купюрами купуєш мрій,
Своїх небес лишилось небагато,
Малюєш на снігу чужих подій,
Що призвели колись до смерті брата.
Не гріх - залишитись одним,
І жаль – залишитись заочно,
І як піде на це хоч тисячі причин,
Віддам тобі своє життя самотнє…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353529
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2012
автор: Мирослав Гончарук-Хомин