Закутаний у зорі бачить вічність.
Я біля тебе. За спиною. Чуєш?
Кидаю на долоні ніжність,
Мовчанкою та поглядом хвилюєш.
Що кажеш? Хтось крильми шурхоче?
То,мабуть,сукня, всипана квітками.
Ніхто кохати Янгола не хоче,
Того не знаєш, бо живеш роками.
А як зізнатися? Так соромно і тихо
Розквітне вишня, як на неї гляну.
Закутане у зорі моє лихо,
Поетом лиш для тебе стану!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353286
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2012
автор: Анастасія ЯНІНА