Осіння меланхолія або Тобі дарую Осінь…

Меланхолійна   ця   осінь,   невже   не   помітив?
Неймовірна,   багряна   і   трішки   вразлива:
На   берегах      вишиває   серпанки   із   квітів,
І      торкається   снів,   де   з   Тобою   щасливі.

Цей   листопад   так   п'яніє   від   запаху   літа,
Який   залишився   в   спогадах   сонця   весни.
Ти   не   спитаєш:   для   чого   судилось   зустрітись?
Не   відповім:   щоб   серцями      торкатись   зими.

Просто   ця   осінь,-   так   просто   останньо-   осіння,
Неймовірна,   шовкова,   і   трішки   вразлива,
Просто   ця   осінь-   не  просто   торкається   тіней
Просто   для   Тебе,   просто,   щоб   був   Ти   щасливим...   

P.S.   Тобі   дарую   осінь...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353180
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2012
автор: Весняна Осінь